«Хотів би я знати, навіщо зірки світяться.
Напевно, для того,
щоб рано чи пізно кожен міг знову відшукати свою».
«Кожна людина повинна прагнути до своєї планети».
«Світильники варто оберігати – подих вітру може їх загасити».
Антуан де Сент-Екзюпері,
«Маленький принц»
Куди після школи міг вступати хлопець, який вчився читати за довідником «Авіація капіталістичних держав»? Бажання Жені Суслова вчитися в Національному авіаційному університеті подиву в батьків не викликало. І не тому, що Женя конструював моделі літаків у «масових масштабах», відвідував НАУ в дні відкритих дверей, а тому, що вирізнявся якоюсь дорослістю суджень, і вчинки його теж були дорослими: як вирішив – так і буде. Навіть матері син іще з дитинства здавався набагато старшим і мудрішим за неї.
Тому вибір ним професії був – особистим і свідомим, вірним і плідним. Так вважають і його друзі (а Женя умів спілкуватися, умів дружити!): завжди – навіть коли час уже був розписаний по хвилинах (бо і викладав, і багато працював як дослідник-практик), завжди приділяв увагу близьким, друзям, своїм студентам.
Тож у 2001 році, після закінчення школи, Євгеній Суслов почав навчання в інституті інформаційно-діагностичних систем (ІДС) Національного авіаційного університету, до складу якого на той час входила кафедра інформаційно-вимірювальних систем (ІВС). Саме тут він опановував фундаментальні основи і професійні тонкощі обраної спеціальності «Інформаційно-вимірювальні системи» (шифр спеціальності 8.091301, яка існувала в рамках напряму підготовки 0913 – Метрологія та вимірювальна техніка).
Інформаційно-вимірювальні системи – це не романтика польотів у небі, а набагато прозаїчніше і прагматичніше: гарантії безпеки цих польотів, що забезпечуються на землі, можливості збирати достовірну інформацію про роботу об’єктів. І така доскіплива прагматика зумовлює надійну їх експлуатацію, передбачуваність роботи для обслуговуючого персоналу та, врешті – найголовніше – безпеку пасажирів. І Женя з головою занурився не лише в нові дисципліни та студентське життя, а й у практичну роботу, яка йому так подобалась. «Уже з третього курсу, – як пам’ятає тодішній завідувач кафедри ІВС, доктор технічних наук, професор Юрій Васильович Куц, а нині професор кафедри приладів і систем неруйнівного контролю КПІ ім. Ігоря Сікорського, – Євгеній успішно поєднував навчання за обраною спеціальністю з навчанням в Інституті новітніх технологій (ІНТ) та з науковою роботою в рамках студентського наукового товариства в групі В.С. Єременка, на той час доцента кафедри ІВС, кандидата технічних наук. Саме Володимир Станіславович Єременко і стане для Євгенія науковим керівником на багато років: спершу в навчанні, потім при написанні диплому, згодом в аспірантурі та подальшій науковій діяльності.
З Володимиром Станіславовичем Женю познайомив професор кафедри ІВС, доктор технічних наук Леонід Миколайович Щербак. «І Володимир Станіславович жодного разу не пожалкував про це, – впевнена однокурсниця, а потім і колега Євгенія Суслова, Ольга Самойліченко. – Ми з Євгенієм і Юлією Вітрук відвідували групу індивідуального навчання в Інституті новітніх технологій при НАУ, в рамках якого студенти зазвичай готують наукові статті, тези доповідей на конференції, виступають із доповідями, оформляють патенти на винаходи, корисні моделі тощо. Женя вивчав сучасні технології програмування, займався моделюванням вимірювальних систем у програмному середовищі LabWIEW, MathCad, MathLab, створював системи на мікроконтролерах».
Іще студентом, у 2005 році, в лабораторії неруйнівного контролю, що була створена і функціонувала при кафедрі ІВС Євгеній Суслов почав розробляти спеціалізоване програмне забезпечення систем діагностики та контролю композиційних матеріалів. За словами його наукового керівника, нині завідувача кафедри інформаційно-вимірювальної техніки КПІ ім. Ігоря Сікорського, доктора технічних наук, професора В.С.Єременка, Є.Суслов вже тоді брав участь у науковій роботі за держбюджетними темами «Розроблення методів і методик статистичної діагностики виробів» (2007 – 2009 рр.) і «Розроблення методології безеталонної дефектоскопії композиційних матеріалів в авіаційній техніці» (2008–2010 рр.). Після навчання в магістратурі на кафедрі ІВС захистив наукову роботу на ступінь PhD НАУ на тему «Система акустичного контролю композиційних матеріалів» в Інституті новітніх технологій НАУ.
Для становлення як вченого-дослідника в Євгенія Суслова були оптимальні передумови: цікаві дослідницькі завдання, гарні керівники, а головне – особистісна спрямованість. А він умів планувати свій час, був дисциплінованим, вимогливим до себе, багато встигав: отримав сертифікат рівня С1 на знання англійської мови, викладав, готував дипломників, брав участь у наукових конференціях, друкувався в українських та зарубіжних фахових виданнях…
В аспірантурі НАУ, куди Євгенія Суслова рекомендували як одного з найбільш підготовлених і перспективних випускників, і на кафедрі ІВС, де тепер працював, він займався розробленням систем діагностики і неруйнівного контролю виробів авіаційної техніки з композиційних матеріалів і продовжив роботу над замовленими державою темами: «Розробка та виготовлення експериментального зразка мобільної інформаційно-діагностичної системи неруйнівного контролю композиційних матеріалів низькочастотними акустичними методами» (2010 – 2011 рр., номер державної реєстрації 673-ДБ10) і «Прецизійні методи фазових вимірювань та цифрової обробки сигналів неруйнівного контролю авіаційної техніки» (2013 – 2015 рр., номер державної реєстрації 867-ДБ13).
Жадібно поглинаючи нове, Євгеній користувався всіма можливостями розширити рамки свого наукового пошуку. Так ще 2010 року він пройшов стажування в московському представництві американської компанії National Instruments у країнах СНД. (Ця компанія вважається одним зі світових лідерів у технології віртуальних приладів і в розробці та виготовленні апаратного та програмного забезпечення для систем автоматизованого тестування і має свої представництва в 41 країні світу). Отримавши відповідний сертифікат, надалі Євгеній Суслов займався розробкою віртуальних вимірювальних систем на основі технології LabVIEW – середовища графічного інженерного програмування (флагманського продукту компанії National Instruments), а також розробленням та впровадженням інтерактивних технологій в освітній процес. У Національному авіаційному університеті було створено освітній центр National Instruments, де студенти, аспіранти та співробітники НАУ могли навчатися програмуванню в середовищі LabVIEW і працювати з апаратним забезпеченням за офіційними авторизованими програмами та курсами. Упродовж кількох років результати досліджень Євгенія Суслова оприлюднювалися в матеріалах міжнародної конференції «Навчальні, наукові та інженерні додатки в середовищі LabVIEW та технології National Instruments» (Москва, Росія).
«Євгеній Суслов був практично першим спеціалістом НАУ, який працював зі студентами в середовищі LabVIEW за курсами National Instruments», – констатує В.С.Єременко. «Він розробив цикл лабораторних робіт і лекцій із дисципліни «Інформаційні технології в інформаційно-вимірювальних системах», що створювало умови для поглибленого вивчення середовища LabVIEW та інших програмних і апаратних технологій створення засобів сучасної вимірювальної техніки, – відзначає Ю.В. Куц. – Упродовж 2010 – 2015 років Є.Ф.Суслов займався значною організаційною роботою, пов’язаною з проведенням щорічного конкурсу серед студентів і молодих учених, присвяченого використанню технологій корпорації National Instruments у вимірювальній техніці (конкурс проводився в рамках роботи науково-методичної підкомісії МОН України за напрямом підготовки 051001 «Метрологія та інформаційно-вимірювальні технології»). Очолював цю роботу доктор технічних наук, професор Ю.М. Туз».
«Ми з Євгенієм були знайомі понад десять років. Хоча спілкувалися в основному з робочих питань, в нас насамперед були добрі людські стосунки, – згадує Максим Гладков, регіональний представник National Instruments в Україні. – Женя був не лише відмінним інженером, а й прекрасною людиною. Як спеціаліст з обладнання National Instruments він володів навичками програмування у середовищі LabVIEW на високому рівні, навчав цьому студентів, допомагав працюючим інженерам опановувати нові технології. Завжди був відкритий, ніколи нікому не відмовляв у допомозі».
Системи неруйнівного контролю композиційних матеріалів, розроблені Євгенієм Сусловим, неодноразово експонувалися на профільних всеукраїнських виставках. у 2010 році прототип однієї з таких системи був представлений на українському аерокосмічному салоні «Авіасвіт-XXI» (AviationWorld-XXI) на льотній випробувальній станції в Гостомелі. Як кращого молодого спеціаліста його відзначили і на п’ятому професійному конкурсі у 2016 році, організованому Українським товариством неруйнівного контролю та технічної діагностики (УТНКТД).
Він не був відмінником у навчанні, проте дозволити собі вирішити поставлені завдання не на «відмінно» не міг – така в Євгенія була вдача. «Вихований, тактовний, освічений, розумний, інтелектуальний, іронічний, з яскравим почуттям гумору, надійний…» – і всі ці прикметники із префіксом «най-»! – так відгукуються про нього друзі та колеги. І, як вони пам’ятають, Женя ніколи ні з ким не конфліктував і, якщо вже щось не подобалось, міг сказати про це дипломатично, чемно. «До людей Женя завжди ставився уважно, чуйно й бережливо. Всім намагався допомогти, але сам про допомогу не просив, намагався нікому не заважати. А вже як пообіцяв щось, то докладав усіх зусиль, щоб виконати обіцяне, – говорить його однокурсник Андрій Арсенін. – І в роботі – завжди ініціативний у ставленні до завдань, уважний до деталей, обережний з висновками. З великим інтересом убирав будь-які види знань, умів їх систематизувати й застосовувати. Гадаю, ці якості й сприяли його науковій кар’єрі. Він ніколи не стояв на місці, був відкритим до нового».
Сконструйовані Євгенієм Сусловим прилади завжди працювали: він робив їх грамотно і точно, до речі, як і писав. «Якщо кафедру відвідували якісь делегації, то завжди показували системи, створені Женею, бо такі реально працюючі системи розробляли під керівництвом В.С.Єременка лише Євгеній Суслов і Валентин Мокійчук», – наводить приклад О.Самойліченко.
«Євгеній Федорович працював на кафедрі ІВС з 2008 по 2015 роки – згадує професор Ю.В. Куц. – Дуже швидко він пройшов шлях від асистента до доцента і викладав нашим студентам такі дисципліни: «Аналогові та цифрові вимірювальні прилади», «Цифрові прилади та мікропроцесори», «Мікроконтролери у вимірювальній техніці», «Комп’ютеризовані технології обробки інформації в інформаційно-вимірювальних системах», «Обробка сигналів в інформаційно – вимірювальних системах». Його наукові дослідження були спрямовані на вирішення завдань підвищення достовірності контролю шляхом застосування нових підходів до аналізу експериментальних даних на основі цифрової обробки вимірювальних сигналів та їх статистичного опрацювання. Результати цих талановитих досліджень публікувалися в українських і зарубіжних наукових журналах, неодноразово представлялися на міжнародних конференціях».
У 2013 році Євгеній Суслов успішно захищає кандидатську дисертацію на тему «Система імпульсного імпедансного контролю композиційних матеріалів» за спеціальністю 05.11.13. Прилади і методи контролю та визначення складу речовин».
На посаді доцента кафедри Євгеній Суслов упродовж кількох років викладає дисципліну «Цифрові пристрої та мікропроцесори», спрямовану на вивчення принципів цифрової електроніки та основ розроблення програмного забезпечення для мікроконтролерів, для чого створює цикл лекцій та методичні матеріали для лабораторних робіт із використанням налагоджувальних плат, готує повний цикл лабораторних робіт із дисципліни «Мікроконтролери у вимірювальній техніці». Всі вони були спрямовані на те, щоб студенти набували практичних навичок, орієнтувалися на використання сучасних інформаційно-вимірювальних технологій. А ще викладає курси «Цифрова обробка сигналів», «Теорія сигналів та ланцюгів», «Інформаційні технології у вимірювальній техніці», «Комп’ютеризовані технології обробки інформації в інформаційно-вимірювальних системах», долучається до організації та проведення студентських конференцій, займається профорієнтаційною роботою з абітурієнтами…
І щедро ділиться своїми ідеями та часом зі студентами, дипломниками, допомагає колегам з кафедри. Згадує О. Самойліченко: «Я збиралася в декретну відпустку, мені було вже фізично важко ходити, але залишалось багато незакінчених справ… І Женя – єдиний! – запропонував мені допомогу у роботі на кафедрі, хоча саме тоді він захистився і йому самому потрібно було готувати документи до ВАКу». «Під час підготовки дипломних проектів Євгеній Федорович приділяв значну увагу саме практичній їх реалізації, а для студентів – це найцікавіший аспект навчання, – говорить Ю. Лисенко, – не просто консультував, а допомагав втілювати ідеї в життя». «Моїй аспірантці Є. Монченко Євгеній допоміг розробити установку для проведення експериментальних досліджень із ультразвукової товщинометрії багатошарових композиційних матеріалів, – схвально додає професор Ю.В. Куц, – створив програмне забезпечення для аналого-цифрового перетворювача і високочастотного програмованого генератора сигналів»…
Залишившись викладачем деяких курсів в НАУ, Євгеній Суслов перейшов на постійну роботу на кафедру приладів та систем неруйнівного контролю (ПСНК) КПІ ім. Ігоря Сікорського. І тут у молодого науковця виникає ідея організувати для студентів таку лабораторну практику, щоб вони набули конкретних навичок і могли ще до захисту диплома зацікавити потенційних роботодавців і мати більше шансів на працевлаштування. За його ініціативи виник спільний проект компанії Melexis Ukraine та кафедри ПСНК, який поєднав інтереси роботодавця та закладу вищої освіти щодо підготовки спеціалістів певного профілю з якісними та фундаментальними знаннями. Щоб зрозуміти потреби компанії, викладачі (Є.Суслов у співпраці з В.Шаповалом) пройшли практику в Melexis Ukraine і розробили програму курсу з тестування напівпровідникових приладів та аналогової електроніки (цикл лекцій, лабораторних робіт) і методичні матеріали для викладачів. За безпосередньої участі Є. Суслова оснащено лабораторію електроніки обладнанням для практичних робіт, поставленим компанією Melexis. Наразі в ній пройшли навчання й практику кілька курсів студентів, деякі з випускників за рекомендацією Є.Суслова вже працюють у компанії Melexis.
Затребуваність молодого вченого простягалася за межі закладу вищої освіти, де він працював. Як досліднику, знайомому з програмними продуктами компанії National Instruments, за рекомендацією представника цієї компанії М.М. Гладкова, у 2008 році Євгенію Суслову та старшому викладачеві, аспіранту КПІ Валерію Жеребку було запропоновано створити систему збору даних на базі контролера National Instruments сRIO для ДП «Державний науково-дослідний центр залізничного транспорту України» (ДП «ДНДЦ УЗ», сьогодні це філія «Науково-дослідного та конструкторсько-технологічного інституту залізничного транспорту» ПАТ «Укрзалізниця»). Співпраця продовжувалася аж до 2016 року.
«Це було дуже плідне співробітництво, впродовж якого вирішено багато складних і цікавих завдань, – із вдячністю згадує Анатолій Мостович, на той час начальник відділення інжинірингу ДП «Державний науково-дослідний центр залізничного транспорту України. – Практичні результати Євгенія – це великий внесок у безпеку і надійність залізничного транспорту. Талановитого інженера дуже цінували за його професіоналізм, наполегливість, уміння досягати поставлених цілей, відкритість до нового, доброту». У 2009 році за допомогою вимірювальної системи, розробленої Євгенієм Сусловим для ДП «ДНДЦ УЗ», виконувалися нестандартні випробування: систему розмістили на осі колісної пари, вимірюючи деформацію диска колеса в русі та оцінюючи сили взаємодії коліс та рейок. У 2012 році Євгеній Суслов разом з інженерами ДНДЦ УЗ створили мобільну систему для контрольних ходових випробувань і динамічної діагностики рухомого складу на базі платформи National Instruments CompactRIO, що допомагає вирішувати широкий спектр завдань як в умовах випробувань, так і в режимі штатної експлуатації. У 2013 році молодий інженер створив підсистему визначення рівня комфортності пасажирів на основі стандартів UIC 513 та ДСТУ UIC 513, що передбачають оцінку рівня комфортності залежно від параметрів вібрації у вагонах. У 2014 році – підсистему визначення показників безпеки руху рельсових екіпажів згідно зі стандартом UIC 518. У 2015–2016 роках – систему контролю підвищеного впливу контактної мережі на пантографи рухомого складу HRCS2.
А ще, а ще…
…Він знав і любив літературу (залишилось багато виписок значущих для нього думок), захоплювався музикою (і сьогодні друзі слухають музику «від Жені»), запрошував найближчих на улюблені театральні вистави, його вабили мандри, багато фотографував – талановито зупиняв мить… Вмів і любив радувати близьких, і друзів особливими подарунками… Був яскравим, щирим, цінував доброту, людяність… Легко «читав» людей, умів прощати інших, собі ж – ніколи й нічого…
Він наче поспішав жити… Його просто шалена праця, щоб запобігти катастрофам і на землі, і в небі, не залишила шансів тільки його серцю.
Минув рік…
Згадуємо…
«Є.Ф. Суслов – один із найосвіченіших і найбільш кваліфікованих спеціалістів, інженерів-дослідників, з якими мені довелося працювати».
«Є.Ф. Суслов – автор понад 50 наукових і навчально-методичних праць, запропоновані вченим способи неруйнівного контролю та їхні технічні реалізації захищено 4 патентами України та 1 свідоцтвом на авторське право».
«У його манерах, смаках щодо одягу, щодо того, як проводити час, було щось романтичне, англійське, він трохи нагадував лорда… Багато в чому Женя залишився загадкою, він не любив говорити про те, що його глибоко тривожило насправді. Колись сказав: «Якщо ти щось про себе розповів – ніби віддав частину себе». Таким і лишився в пам’яті – світлим, стриманим, незворушним, іронічним…».
олодому, перспективному вченому Євгенію Суслову було лише 32 роки… І сьогодні на дверях лабораторії електроніки компанії Melexis, створеній за ініціативи та зусиллями Євгенія Суслова при кафедрі приладів і систем неруйнівного контролю Київського політехнічного інституту ім. Ігоря Сікорського, – меморіальна табличка з його іменем. За курсами його лекцій та практичних занять навчаються студенти у двох вишах.
«Ти живеш у своїх вчинках, а не в тілі. Ти – це твої дії, і немає іншого тебе…» (Антуан де Сент-Екзюпері «Маленький принц»).
Як варто оберігати світильники! Загасиш – і світла поменшає…
Щира і глибока вдячність усім, хто пам’ятає і згадує, хто підтримав і допоміг у створенні цієї статті: Єременку Володимиру Станіславовичу, Куцу Юрію Васильовичу, Тимчику Григорію Семеновичу, Дябло Тетяні Георгіївні, Проць Вікторії, Арсеніну Андрію, Друмі Олександру, Кліпачу Ігорю, Лисенко Юлії, Богдан Галині, Самойліченко Ользі, Мокійчуку Валентину, Мостовичу Анатолію, Шаповалу Володимиру, Гладкову Максиму, Каширській Василисі, Арчибасовій Тетяні.
Рідні та близькі
