Богдан Галина Анатоліївна

bohdanПосада: доцент кафедри автоматизації та систем неруйнівного контролю;
науковий ступінь: кандидат технічних наук.

У 2005 році закінчила Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» за спеціальністю Прилади і системи неруйнівного контролю. З 2009 року навчалася в аспірантурі на приладобудівному факультеті за спеціальністю "Прилади і методи контролю та визначення складу речовин". З 2008 по 2021 роки працювала в Національному технічному університеті України „Київський політехнічний інститут” на кафедрі приладів і систем неруйнівного контролю приладобудівного факультету на посаді інженера та асистента за сумісництвом, а з 2021 по 2022 роки- інженер кафедри автоматизації та систем неруйнівного контролю та старший викладач кафедри (за сумісництвом). У 2022 р. переведена на штатну посаду доцента кафедри автоматизації та систем неруйнівного контролю.

 

У 2018 році захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук на тему "Вдосконалення ультразвукового методу контролю фізико-механічних характеристик порошкових матеріалів" за спеціальністю 05.11.13 - прилади і методи контролю та визначення складу речовин.

Сторінка викладача в системі "Інтелект"

Цікаві досягнення:

  • член Українського товариства неруйнівного контролю та технічної діагностики (2021-2024);
  • пройшла курс "Основи антикорупції для всіх і кожного" (сертифікат від 14.11.2023).

НАУКОВІ ПРАЦІ:

Практика: організація, підготовка, проведення [Електронний ресурс] : навчальний посібник для здобувачів ступеня магістр за освітньою програмою «Комп'ютерно-інтегровані системи та технології в приладобудуванні» спеціальності 151 «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології» / КПІ ім. Ігоря Сікорського ; уклад.: Г. А. Богдан, В. Ф. Петрик, Н. І. Бурау. – Електронні текстові дані (1 файл: 0,38 Мбайт). – Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022. – 46 с.

Комплексування мультиспектральних зображень, як метод підвищення їх інформативності при бінарній сегментації
Проблематика. Однією з найбільш інтенсивних тенденцій на виробництві та при проектуванні різної техніки на сьогодні є прагнення до автоматизації процесів з метою підвищення їх ефективності та мінімізації впливу людського фактора. Перспективним напрямом реалізації цієї концепції видаються методи комп’ютерного зору, засновані на автоматизації обробки й аналізу зображень. Машинне навчання дає можливість системам, таким як, наприклад, штучні нейронні мережі, виявляти, розпізнавати та класифікувати об’єкти. Все це стало можливим завдяки розвитку методів обробки зображень, до яких відноситься і бінарна сегментація. Підвищення інформативності результату при цьому методі обробки даних можливе завдяки використанню алгоритму мультиспектрального комплексування, що своєю чергою дасть змогу підвищити ефективність роботи систем машинного зору й автоматизованої обробки зображень. Мета дослідження. Дослідження можливості застосування методів комплексування мультиспектральних зображень для підвищення інформативності та якості результату обробки даних на основі бінарної сегментації. Методика реалізації. Для дослідження методів комплексування зображень було використано програмне середовище, реалізоване на основі мови програмування C# із застосуванням математичного апарату бінарної сегментації. Аналіз отриманих результатів проводився з використанням методів статистичної обробки даних.
--/ Д. В. Сторожик, О. В. Муравйов, А. Г. Протасов, В. Г. Баженов, Г. А. Богдан // Наукові вісті КПІ. – 2020. – № 2. – С. 82-87.

Визначення напруженого стану елементів металоконструкцій методом акустичної тензометрії
З метою удосконалення методу визначення фактичних механічних напружень у металоконструкціях запропоновано використання нової методики проведення їх контролю при експлуатації. У порівнянні з існуючими методами вона має переваги щодо точності одержуваних результатів. Метою роботи є проведення теоретичного дослідження впливу зовнішніх факторів навколишнього середовища на відносну зміну швидкості акустичного сигналу та отримання емпіричної залежності напруження в металоконструкціях від часу проходження поперечних хвиль в місці діагностики. Як значення швидкості для ненавантаженого матеріалу запропоновано використання результатів прозвучування на нейтральній лінії профілю балки. Використання даної методики дозволяє виявити дійсні напруги в елементах балкових металоконструкцій промислових споруд без розвантаження конструкції.
--// Вісник Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут". Серія : Приладобудування. - 2016. - Вип. 51. - С. 64–68.

АСНК КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021