Актуальність теми
В даний час особливо велика увага приділяється питанням автоматизації процесів вимірювального контролю параметрів виробів, оскільки, рівень автоматизації в значній мірі визначає економічні витрати та якість управління різними технологічними процесами. При створенні сучасних вимірювальних систем необхідно орієнтуватися на використання спеціалізованих приладів, що в свою чергу, вносить певні додаткові труднощі при проектуванні автоматизованих пристроїв контролю багатьох параметрів виробів.
У ряді виробництв необхідно контролювати однорідність електрофізичних властивостей провідних матеріалів у виробах складних форм. Неоднорідність провідного матеріалу найчастіше визначається наявністю дефектів, які виникають в процесі виготовлення при порушенні технології виробництва. Для виявлених дефектів важливо знати як обсяг, так і їх орієнтацію в просторі (локальні або витягнуті уздовж осі або радіусу). Відбраковування виробів з виявленими дефектами проводиться за розміром виявленої неоднорідності контрольованого матеріалу вироби.
Задача контролю полягає в тому, щоб при русі об'єкта контролю відносно перетворювача по сигналам елементів зробити висновок про місцеположення дефекту в об’ємі виробу, його характер і розміри. Об'єм дефекту визначається, перш за все, амплітудою сигналу. Сигнал конкретного елемента перетворювача залежить від його розташування відносно дефекту. Випадок, коли дефект розміщується безпосередньо під одним з елементів - самий простий. Про об’єм дефекту можна судити прямо по амплітуді сигналу від даного елемента. Якщо амплітуда сигналу перевищує встановлений пороговий рівень, то дефект має недопустимий об'єм і об'єкт контролю повинен бути відхилений. Але якщо такій же дефект недопустимого обсягу буде розташуватися між елементами перетворювача, то амплітуда сигналу кожного з них буде менше, ніж в попередньому випадку, і може не перевищити порогового рівень, а виріб потрібно забракувати. Тому розробка алгоритму обробка даних, отриманих за допомогою диференціального перетворювачів, що дозволяють визначити об'єм дефекту незалежно від його місця розташування відносно елементів перетворювача, актуальною задачею неруйнівного контролю.
Мета та завдання дослідження
Метою дослідження є розробка автоматизованої системи вихрострумового контролю та моделювання процесів формування сигналів в системі ОК-ВСП
- Виконати моделювання полів вихрових струмів в ОК
- Обґрунтувати загальну структуру системи вихрострумового контролю виробів складної геометрії
Об’єкт дослідження Об’єктом є процес автоматизованого неруйнівного контролю виробів складної геометрії засобами вихрострумової дефектоскопії. Предмет Методи та засоби автоматизованого вихрострумового контролю виробів складної геометрії Наукова новизна - Запропоновано структуру автоматизованого вихрострумового контролю, яка поєдную в єдиний комплекс засоби технічного зору, вихрострумовий контроль та промислові роботи для досягнення єдиної мети дефектоскопії виробів складної геометрії з електропровідних матеріалів складної форми та визначення координат дефектів - Моделювання. Адаптовано програму до завдання розрахунку параметрів елементів поля вихрових струмів в об’єкті контроля складної форми.
Сформульовано загальні вимоги до систем роботизованого вихрострумового контролю виробів.
Керівник проф. Куц Ю.В.
Повний текст дисертації (.pdf)
