Структура й обсяг магістерської дисертації

Магістерська дисертація складається зі вступу, 5 розділів, висновку, списку використаних джерел з 25 найменувань, і містить 36 рисунків, 2 таблиці. Повний обсяг магістерської дисертації становить 89 сторінок, з яких список використаних джерел займає 3 сторінки.

Актуальність теми

Підвищення вимог до якості продукції, збільшення продуктивності основних технологічних операцій, необхідність підвищення інформативності, достовірності та отримання об'єктивного документа контролю зумовили необхідність автоматизації та візуалізації неруйнівного контролю. При ручному контролі підготовчі операції, контроль, оцінку дефектних ділянок, розшифровку результатів, їх реєстрацію та видачу висновку здійснює оператор. Якість цих операцій багато в чому залежить від його кваліфікації, психофізіологічного стану, сумлінності і навколишніх умов. Чим більше число операцій контролю буде механізовано та автоматизовано, тим об'єктивніші дані можна отримати про якість виробу.

Пояснювальна записка до магістерської дисертації «Автоматизація вихрострумової дефектоскопії об’єктів зі складною геометрією поверхні»: 80 сторінок, 42 рисунка, 24 таблиці, 20 використаних джерела.

Об’єкт дослідження – процес автоматизованого вихрострумового контролю виробів з металів.
Предмет дослідження – системи автоматизованого вихрострумового контролю виробів зі складною геометрією.

Метою дослідження є розробка проекту роботизованої системи вихрострумового контролю виробів зі складною геометрією поверхні. Методи дослідження – теоретичні дослідження процесу вихрострумового контролю і об’єкта контролю; модельні експерименти з питань опрацювання інформаційних сигналів; моделювання роботи окремих вузлів.

Магістерська дисертація складається зі вступу та 6 розділів, висновку та списку використаної літератури. Повний обсяг складає 89 сторінок, в тому числі 41 ілюстрація, 26 таблиць та 25 літературних джерел.

Актуальність даної теми полягає в тому, що автоматизація виробництва спрощує процес контролю, а також може замінити деякі процеси виробництва. Відомі закордонні роботи-маніпулятори мають значний недолік – високу ціну, а в нашій країні роботи-маніпулятори схожого або такого самого типу не виготовляються. Через це, автоматизація вітчизняного виробництва та подальшого контролю виготовлених виробів є високовартісною та не кожен виробник або компанія можуть собі дозволити використання робота-маніпулятора. Тому пропонується створити модель робота-маніпулятора для підготовки спеціалістів, які в майбутньому програмуватимуть таких роботів-маніпуляторів на роботу. Через високу ціну промислових роботів-маніпуляторів їх наявність у вищих закладах освіти є неможливою, тому пропонується надрукувати спроектовану подібну його модель за допомогою 3D-принтера та використавши в якості джерела рушійної сили сервопривід та крокові двигуни.

Магістерська дисертація містить 82 листа, 27 рисунків, 27 таблиць, 18 джерел за переліком посилань.

У дисертації розглянуто питання контролю теплообмінних трубок парогенераторів АЕС. Внутрішній діаметр теплообмінних трубок всього лиш 16 мм, контроль експлуатаційний, що зумовлює необхідність мініатюрності датчика та можливість доступу до ОК тільки з середини. Запропоновано функціональну схему та алгоритм роботи згідно вимог до системи. Новизною роботи є запропонована ідея комбінувати амплітудний і фазовий методи обробки сигналів від вихрострумового датчика з метою підвищення вірогідності виявлення сигналів дефектів.

Також в проекті запропоновано датчик для здійснення контролю ¬ представлено збиральне креслення. Проведено відповідні моделювання для підтвердження актуальності запропонованого методу обробки, зокрема для підвищення точності для методу з використанням фазової обробки, де пропонується використовувати R-статистику.

Актуальність теми

В даний час особливо велика увага приділяється питанням автоматизації процесів вимірювального контролю параметрів виробів, оскільки, рівень автоматизації в значній мірі визначає економічні витрати та якість управління різними технологічними процесами. При створенні сучасних вимірювальних систем необхідно орієнтуватися на використання спеціалізованих приладів, що в свою чергу, вносить певні додаткові труднощі при проектуванні автоматизованих пристроїв контролю багатьох параметрів виробів.

У ряді виробництв необхідно контролювати однорідність електрофізичних властивостей провідних матеріалів у виробах складних форм. Неоднорідність провідного матеріалу найчастіше визначається наявністю дефектів, які виникають в процесі виготовлення при порушенні технології виробництва. Для виявлених дефектів важливо знати як обсяг, так і їх орієнтацію в просторі (локальні або витягнуті уздовж осі або радіусу). Відбраковування виробів з виявленими дефектами проводиться за розміром виявленої неоднорідності контрольованого матеріалу вироби.

АСНК КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021