Представлена робота містить 73 сторінки, 28 ілюстрацій, 22 таблиці та 31 найменування використаних джерел.

В роботі проведено огляд літературних джерел за тематикою дисертаційного дослідження. Описано дефекти та захворювання зору людини, а також можливості їх виявлення. Основним напрямком, на якому було зосереджено огляд – порушення сприйняття кольору оком людини та аналіз існуючих систем, за допомогою яких подібні порушення можна виявити. На основі проведеного огляду літературних джерел була розроблена функціональна схема та виконано підбір елементів, які дозволяють автоматизувати процес діагностики колірного зору людини. Виконано синтез системи з використанням сучасного програмного забезпечення в узгодженні з елементами функціональної схеми. Також в дисертації присутній розділ розробки стартап-проекту, в якому описується можливість виходу даної системи на ринок та обґрунтована можливість складання конкуренції існуючим аналогам.

Магістерська дисертація складається зі вступу та 6-ти розділів, висновку та списку використаної літератури. Повний обсяг складає 69 сторінок, в тому числі 20 ілюстрацій, 24 таблиці, 23 літературних джерела.

Актуальність теми. З кожною хвилиною світ стає все більш автоматизованим. Зовсім скоро він перетвориться на єдину цілісну автоматизовану
систему, яка дає можливість гарантувати якість виробничих процесів.

З розвитком обчислювальної техніки стало можливим вирішення певного ряду завдань, полегшення і прискорення виконання роботи, а також підвищення
якості результату.

Структура й обсяг магістерської дисертації

Магістерська дисертація складається зі вступу, 5 розділів, висновку, списку використаних джерел з 25 найменувань, і містить 36 рисунків, 2 таблиці. Повний обсяг магістерської дисертації становить 89 сторінок, з яких список використаних джерел займає 3 сторінки.

Актуальність теми

Підвищення вимог до якості продукції, збільшення продуктивності основних технологічних операцій, необхідність підвищення інформативності, достовірності та отримання об'єктивного документа контролю зумовили необхідність автоматизації та візуалізації неруйнівного контролю. При ручному контролі підготовчі операції, контроль, оцінку дефектних ділянок, розшифровку результатів, їх реєстрацію та видачу висновку здійснює оператор. Якість цих операцій багато в чому залежить від його кваліфікації, психофізіологічного стану, сумлінності і навколишніх умов. Чим більше число операцій контролю буде механізовано та автоматизовано, тим об'єктивніші дані можна отримати про якість виробу.

Пояснювальна записка до магістерської дисертації «Автоматизація вихрострумової дефектоскопії об’єктів зі складною геометрією поверхні»: 80 сторінок, 42 рисунка, 24 таблиці, 20 використаних джерела.

Об’єкт дослідження – процес автоматизованого вихрострумового контролю виробів з металів.
Предмет дослідження – системи автоматизованого вихрострумового контролю виробів зі складною геометрією.

Метою дослідження є розробка проекту роботизованої системи вихрострумового контролю виробів зі складною геометрією поверхні. Методи дослідження – теоретичні дослідження процесу вихрострумового контролю і об’єкта контролю; модельні експерименти з питань опрацювання інформаційних сигналів; моделювання роботи окремих вузлів.

Магістерська дисертація складається зі вступу та 6 розділів, висновку та списку використаної літератури. Повний обсяг складає 89 сторінок, в тому числі 41 ілюстрація, 26 таблиць та 25 літературних джерел.

Актуальність даної теми полягає в тому, що автоматизація виробництва спрощує процес контролю, а також може замінити деякі процеси виробництва. Відомі закордонні роботи-маніпулятори мають значний недолік – високу ціну, а в нашій країні роботи-маніпулятори схожого або такого самого типу не виготовляються. Через це, автоматизація вітчизняного виробництва та подальшого контролю виготовлених виробів є високовартісною та не кожен виробник або компанія можуть собі дозволити використання робота-маніпулятора. Тому пропонується створити модель робота-маніпулятора для підготовки спеціалістів, які в майбутньому програмуватимуть таких роботів-маніпуляторів на роботу. Через високу ціну промислових роботів-маніпуляторів їх наявність у вищих закладах освіти є неможливою, тому пропонується надрукувати спроектовану подібну його модель за допомогою 3D-принтера та використавши в якості джерела рушійної сили сервопривід та крокові двигуни.

АСНК КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021