В даному бакалаврському проекті був спроектований контактно-імпедансний твердомір, для контролю металевих виробів.
Перший розділ описує приклади застосування в областях контактно-імпедансних та актуальність їх використання.приведено порівняння та знайдено недоліки та переваги сучасних і актуальних на даний момент твердомірів за фізичним принципом вимірювання, тобто контактно-імпедансних(акустичний імпеданс). Також розглянуті різні методи контактно-імпедансної твердометрії, їх аналіз дав можливість підібрати ультразвуковий контактно-акустично-імпедансний) метод вимірювання твердості для розроблюваного приладу. Розглянуто технічні характеристики вже існуючих приладів із можливістю їх модернізації (покращення) та здешевлення.

В дипломному проєкті було проведено розробку вихрострумового дефектоскопу з використанням в якості сенсора GMR перетворювач.
Відмінні особливості проєкту полягають у наступному. По-перше, збудження вихрових струмів у об’єкті контролю (ОК) здійснюється прямокутними котушками збудження, активна частина яких розташована тангенціально до поверхні ОК. Це дає змогу забезпечити в ОК однорідний розподіл щільності вихрових струмів на значній ділянці поверхні ОК. По-друге, система збудження вихрових струмів утворена двома ортогональними у просторі котушками, які живляться двоми синусоїдними струмами з фазовим зсувом між ними величиною 90о. Це дає змогу забезпечити інваріантність параметрів вихрових струмів від дефектів ОК до просторової орієнтації дефекта. По-третє, використання в якості сенсора GMR перетворювачів дає змогу підвищити чутливість датчика до дефектів малих розмірів за рахунок їх високої чутливості до магнітної індукці поля вихрових струмів.
Проєкт складається з чотирьох розділів, а також містить огляд статті з використанням GMR перетворювача у ВСП вихрострумового дефектоскопу.

Дипломний проєкт студента IV курсу, групи ПК-91 приладобудівного факультету Коваля Назарія з теми: "Автоматизований вихрострумовий дефектоскоп на базі мікросхем вимірювачів імпедансів". Дипломний проєкт складається з 50 сторінок, 4 рисунків, 16 літературних джерел.

В рамках дипломного проєкту була поставлена і вирішена задача проєктування вихрострумового дефектоскопу. В проєкті приведені розрахунки, зокрема розрахунок вихрострумового перетворювача. Графічна частина дипломного проєкту включає структурну схему дефектоскопа, виконану на аркуші формату А3, функціональну схему – на аркуші А3, складальний кресленик ВСП – на аркуші формату А1, електричну принципову схему – на аркуші А1, а також специфікацію на електричну принципову схему.

Дипломна робота присвячена проектуванню металошукача для виявлення металевих об’єктів в ґрунтах.
У розділі 1 проведений аналітичний огляд різновидів металошукачів, проаналізовано кілька конкретних прикладів з вказанням їх недоліків та переваг. Висновок до 1 розділу містить підсумки та аналітичні заключення, отримані під час огляду та аналізу існуючих методів детекції металів.
У розділі 2 розглянуті етапи проектування металошукача. Спочатку сформульовано постановку завдання для даного розділу. Створено функціональну та структурну схеми. Подальше проектування включало розробку фільтра низьких частот, розрахунок потрібної котушки та основних електричних параметрів системи.

У цьому бакалаврському проекті розроблено систему парктроніка на основі ультразвукових датчиків, керовану мікроконтролером Arduino Uno, для полегшення паркування транспортних засобів. Основна особливість системи полягає у використанні доступних компонентів і можливості відображення результатів на LCD дисплеї та подачі звукових сигналів.
Перший розділ аналізує сучасні системи парктроніків, визначає їх переваги та недоліки, обґрунтовуючи вибір ультразвукової технології. Також розглянуто технічні характеристики існуючих систем і обґрунтовано вибір Arduino Uno як основного контролера.
У другому розділі проведено розрахунки параметрів системи. Описано методи обчислення коефіцієнтів і параметрів, необхідних для точної роботи ультразвукових датчиків. Наведено формули і приклади розрахунків, що підтверджують правильність вибору компонентів і алгоритмів.

АСНК КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021