У бакалаврському дипломному проєкті сконцентровано увагу на актуальність питання автоматизації технологічного процесу заміни тепловиділяючих елементів (ТВЕЛів)  на ядерних енергетичних установках. У зв'язку з підвищеною небезпекою, складністю конструкції та обмеженим доступом до зони обслуговування, виявлено необхідність розробки роботизованого маніпулятора, який забезпечить безпечне, точне та надійне виконання маніпуляцій з ТВЕЛами.

На основі аналітичного огляду поточного стану атомної енергетики, конструкції паливних елементів та методів їх переміщення було сформовано технічне завдання на розробку електромеханічного маніпулятора з механічним захопленням.

В межах проєкту спроєктовано тривимірну 3D-модель конструкції та побудовано фізичний прототип пристрою.
Конструкція маніпулятора передбачає модульну побудову з трьома ступенями свободи по координатних осях абцис(X), ординат(Y), апліка(Z) та захватним механізмом типу «схват». Захват оснащено системою регулювання кута відкриття кігтів, що дозволяє адаптацію до геометричних особливостей ТВЕЛів. Для реалізації точного позиціонування використано крокові двигуни 28BYJ-48 з редукторами які керуються мікроконтролером Arduіno Mega 2560 Rev3. Електрична схема системи містить стабілізатори напруги, операційні підсилювачі та ключові елементи захисту, що забезпечують стабільну та безпечну роботу всієї системи.
Виконані розрахунки підтвердили відповідність параметрів обраних компонентів механічним навантаженням. Алгоритм роботи системи реалізує повністю автоматизований цикл переміщення ТВЕЛів, з можливістю повторення дій без ручного втручання. Прототип конструкції успішно зібраний та продемонстрував працездатність, точність та стабільність у модельному середовищі.

Зростаючі вимоги до енергоефективності, прозорості обліку енергоресурсів та інтеграції в цифрові системи моніторингу зумовлюють актуальність теми.

На підґрунті аналізу структури та функціональних елементів автоматизованого комплексу вимірювання природного газу запропоновано створити комплекс із використанням ультразвукового перетворювача витрати, оскільки сенсори цього класу мають найкраще поєднання точності, надійності та гнучкості застосування.

Дипломний проєкт складається з наступних частин: вступ; чотири розділи основної частини; загальні висновки до роботи; список посилань на використані літературні джерела. Містить у складі 79 сторінок основного тексту роботи, 29 рисунків, 1 порівняльну таблицю, а також 15 літературних джерел.

Метою цього дипломного проєкту є розробка автоматизованої системи, що здатна забезпечити безперервний моніторинг стану повітря в офісному приміщенні, а також дозволить виявляти відхилення від допустимих значень та матиме технічні можливості впливу на якість повітря для його покращення та стабільної підтримки.

Дипломний проєкт складається з вступу, чотирьох розділів основної частини, висновків, а також списку використаних літературних джерел. Містить у складі 68 сторінок основного тексту, 29 ілюстрацій та 21 посилання на використану літературу.

Метою даної роботи є проєктування та розробка автоматизованої системи керування освітленням, яка буде здатна забезпечити оптимальний показник енергоефективності, режим адаптивного та безпечного управління освітлювальними приладами чи загальною системою освітлення.

Для виконання дипломного проєкту сформовано перелік завдань:

У роботі обґрунтовується актуальність розробки системи зволоження повітря для офісних приміщень з урахуванням сучасних вимог до мікроклімату робочого середовища. Основна увага приділяється впливу рівня вологості на здоров’я та продуктивність працівників, профілактику захворювань, а також на збереження технічного обладнання та меблів.

У дипломній роботі проведено аналітичний огляд існуючих методів зволоження повітря, за результатами якого обрано ультразвуковий метод оскільки він є найбільш ефективним, економічним та зручним з точки зору розроблення системи автоматизації. Розраховано необхідну ефективність зволоження для підтримання комфортного рівня вологості в офісі площею 60 м², що дозволило визначити технічні параметри системи.
У ході проєктування створено архітектуру системи на основі модульної структури з центральним хабом і підлеглими модулями. Як керуючий елемент використано мікроконтролер ESP32S, що забезпечує бездротовий зв’язок, обробку даних з датчиків, управління виконавчими елементами та взаємодію з веб інтерфейсом. Складено принципові електричні схеми для хабу та модулів, реалізовано живлення через USB-C і перетворювачі напруги, що підвищує універсальність та надійність системи.

АСНК КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021