Дана магістерська дисертація складається з 76 сторінок, 17 ілюстрацій, 25таблиць,  19 джерел за переліком посилань.

В магістерській дисертації були проаналізовані прилади,  та системи контролю осей,  їх порівняння, та обґрунтування вибору методу контролю. Розглянуто характеристики систем автоматизованого неруйнівного контролю, їх переваги та недоліки, на основі чого було розроблено удосконалену ультразвукову систему контролю осей колісних пар. Запропоновано систему, яка включає в себе механічний блок, блок дефектоскопії, та блок обробки інформації. Блок дефектоскопії складається з чотирьох каналів по два перетворювача в кожному. Проаналізовано маркетингову складову стартап-проекту для визначення можливості його впровадження та можливих ринкових напрямів реалізації.

Магістерська дисертація складається зі вступу та 6-ти розділів, висновку та списку використаної літератури. Повний обсяг складає 69 сторінок, в тому числі 20 ілюстрацій, 24 таблиці, 23 літературних джерела.

Актуальність теми. З кожною хвилиною світ стає все більш автоматизованим. Зовсім скоро він перетвориться на єдину цілісну автоматизовану
систему, яка дає можливість гарантувати якість виробничих процесів.

З розвитком обчислювальної техніки стало можливим вирішення певного ряду завдань, полегшення і прискорення виконання роботи, а також підвищення
якості результату.

Актуальність теми

В даний час особливо велика увага приділяється питанням автоматизації процесів вимірювального контролю параметрів виробів, оскільки, рівень автоматизації в значній мірі визначає економічні витрати та якість управління різними технологічними процесами. При створенні сучасних вимірювальних систем необхідно орієнтуватися на використання спеціалізованих приладів, що в свою чергу, вносить певні додаткові труднощі при проектуванні автоматизованих пристроїв контролю багатьох параметрів виробів.

У ряді виробництв необхідно контролювати однорідність електрофізичних властивостей провідних матеріалів у виробах складних форм. Неоднорідність провідного матеріалу найчастіше визначається наявністю дефектів, які виникають в процесі виготовлення при порушенні технології виробництва. Для виявлених дефектів важливо знати як обсяг, так і їх орієнтацію в просторі (локальні або витягнуті уздовж осі або радіусу). Відбраковування виробів з виявленими дефектами проводиться за розміром виявленої неоднорідності контрольованого матеріалу вироби.

Магістерська дисертація містить 82 листа, 27 рисунків, 27 таблиць, 18 джерел за переліком посилань.

У дисертації розглянуто питання контролю теплообмінних трубок парогенераторів АЕС. Внутрішній діаметр теплообмінних трубок всього лиш 16 мм, контроль експлуатаційний, що зумовлює необхідність мініатюрності датчика та можливість доступу до ОК тільки з середини. Запропоновано функціональну схему та алгоритм роботи згідно вимог до системи. Новизною роботи є запропонована ідея комбінувати амплітудний і фазовий методи обробки сигналів від вихрострумового датчика з метою підвищення вірогідності виявлення сигналів дефектів.

Також в проекті запропоновано датчик для здійснення контролю ¬ представлено збиральне креслення. Проведено відповідні моделювання для підтвердження актуальності запропонованого методу обробки, зокрема для підвищення точності для методу з використанням фазової обробки, де пропонується використовувати R-статистику.

Пояснювальна записка до магістерської дисертації «Автоматизація вихрострумової дефектоскопії об’єктів зі складною геометрією поверхні»: 80 сторінок, 42 рисунка, 24 таблиці, 20 використаних джерела.

Об’єкт дослідження – процес автоматизованого вихрострумового контролю виробів з металів.
Предмет дослідження – системи автоматизованого вихрострумового контролю виробів зі складною геометрією.

Метою дослідження є розробка проекту роботизованої системи вихрострумового контролю виробів зі складною геометрією поверхні. Методи дослідження – теоретичні дослідження процесу вихрострумового контролю і об’єкта контролю; модельні експерименти з питань опрацювання інформаційних сигналів; моделювання роботи окремих вузлів.

АСНК КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021