Магістерська дисертація на тему «Автоматизована система контролю параметрів теплопостачання»: с.75 , рис. 29, табл. 24, джерел 26.

Акутальність.
У магістерській дисертації розглядається автоматизована система контролю параметрів теплопостачання для загального випадку та зокрема для багатоповерхового будинку, досліджуються компоненти системи, їх принцип функціонування та взаємодії між собою за допомогою методів алгоритмізації, досліджуються способи реалізації та побудови автоматизованих систем контролю.

Актуальність теми
На сьогоднішній день, в багатьох галузях промисловості знайшли широке застосування продукти з листового прокату. Листовий прокат - це металеві листи прямокутної форми різної товщини, ширини та довжини. До нього відносять і листову рулонну сталь. Листовий прокат на відміну від сортового часто отримують холодної прокаткою. Холоднокатаний листовий прокат має більш рівномірну товщину і високу чистоту поверхні в порівнянні з сортовим прокатом.
Не забезпечення необхідної якості може призвести до руйнування таких об’єктів, тому контролювати їх на наявність дефектів є актуальним завданням у наш час. В магістерській дисертації така задача вирішується за допомогою розробки ультразвукової автоматизованої системи контролю листового прокату.

Магістерська дисертація складається з 4 розділів, 75 сторінок, містить 18 ілюстрацій, 29 таблиць, було опрацьовано 28 джерел.

Актуальність теми: Основною задачею розвитку ультразвукової дефектоскопії є підвищення її просторової роздільної здатності, яка є залежною від ряду характеристик дефектоскопу та довжини хвилі використаних для контролю коливань. Вирішення такої задачі можливе двома шляхами: використання ультразвукових коливань більш високих частот(зменшення довжини хвилі) та використання фокусування коливань, що приводить до збільшення роздільної здатності за рахунок росту акустичного тиску в фокусній зоні.

Актуальність теми
На сьогоднішній день бездротові технології передачі даних стали невід’ємною частиною нашого життя. Вони знайшли широке застосування серед споживачів як звичайної, так і професійної техніки. Винятком не став і неруйнівний контроль. Якщо розглянути існуючі прилади та системи неруйнівного контролю в яких використовується бездротова передача даних то побачимо, що в абсолютній більшості з них такі технології використовуються в якості допоміжних, та не використовуються для передачі необроблених даних про об’єкт контролю.
В даній роботі бездротові технології використовуються не просто для передачі звітів про стон об’єкта контролю, а за допомогою них організовано «спілкування» сенсору з первинним перетворювачем і блока приймання та обробки інформації. В роботі таким блоком виступає смартфон. Смартфон як комплексний пристрій на сьогоднішній час має високі обчислювальні можливості, повний набір найрозповсюдженіших технологій бездротового підключення, а також гнучку програмну оболонку. Саме ці переваги даного типу пристроїв дозволяє використовувати їх в задачах неруйнівного контролю. Суть даної роботи полягає в удосконаленні, а саме введення меню на англійській мові та автоматичний вибір максимумів при визначенні відстані між опорним та ехо імпульсами, розробки дефектоскопу з бездротовим каналом передачі даних про стан об’єкту контролю на смартфон. Де ці дані буде оброблено та виведено на головний дисплей для винесення рішення про наявність дефектів в контрольованому об’єкті.

Магістерська дисертація складається зі вступу, 6 розділів, висновків та списку використаної літератури. У вступі обґрунтовано актуальність та практичну цінність обраної теми, поставлено мету і завдання дослідження. В першому розділі був приведений огляд будови та захворювань ока; приладів та систем для діагностування захворювань ока. В другому розділі було розраховано акустичний та електроакустичний тракти, розраховані вузли схеми електричної принципової, розроблено структурну та функціональну схеми. В третьому розділі було виконано моделювання смугового фільтру. В четвертому розділі було проведено моделювання друкованої плати та розроблено в середовищі SolidWorks п'єзоелектричний перетворювач. В п’ятому розділі було розраховано вірогідність проведення діагностики. В шостому розділі розроблено стартап-проєкт за темою дисертації. У висновках підводиться підсумок проведеного дослідження та у списку використаної літератури подаються джерела, на основі яких було здійснене дослідження.

АСНК КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021